Обдаровані діти, майже всі учні!

Психолого-педагогічна майстерня

«Супровід розвитку обдарованої дитини»

Джерелом глибокого інтелектуального,

духовного розвитку

є інтелектуальне життя колективу

між учнями і учнями та учнями і вчителями,

в основі якого знаходиться процес навчання.

В. Сухомлинський,

педагог, публіцист, письменник, поет,

заслужений вчитель

Мета: створення сприятливих умов для роботи  з дітьми що мають ознаки обдарованості, познайомити педагогів з характерними особливостями обдарованих дітей та труднощами які виникають під час навчання в школі; ознайомити зі стратегіями розвитку та навчання обдарованих дітей,  формами й методами роботи з ними;

Цільова група: педагогічні працівники.

Матеріали: плакати «Правила роботи», «Будинок», «Дерево», ручки, маркери, аркуші паперу, пам’ятки педагогам.

Дата проведення: 03.01.2019

Хід семінару

Привітання

         Мета: створити доброзичливий настрій, сприяти згуртованості в групі, підготувати учасників до роботи.

Хід вправи

Учасникам пропонується відповісти на запитання:

·       Що я найбільше ціную в людях?

Правила роботи учасників тренінгу

Мета: нагадати учасникам правила роботи в групі, що сприятимуть робочій та доброзичливій атмосфері.

    ·      Позитивна налаштованість.

    ·      Висловлюватися всім учасникам.

    ·      Не перебивати, говорити по черзі.

    ·      Говорити від себе.

    ·      Бути щирим та креативним.

1.  Вправа «Очікування»

        Мета: ознайомити учасників з метою та визначити їх очікування щодо проблемної теми.

Кожному учаснику тренінгу пропонують записати на стікерах свої очікування від цієї зустрічі. Потім кожен зачитує свої очікування і розміщує їх на плакаті «Будинок».

2.  Характеристика обдарованої дитини

Талановиті й обдаровані люди завжди впливали й впливають на розвиток та характер суспільства. Тому талант і обдарованість вважають багатством кожної держави. Ще Конфуцій пропонував відбирати й інтенсивно розвивати обдарованих дітей. Якісний стрибок у розвитку нових технологій спричинив за собою різке зростання потреби в людях, що володіють нестандартним мисленням. Перетворення, які відбулися у вітчизняній системі освіти за останнє десятиліття змінили ставлення до учнів з неординарнами здібностями. З’явилися освітні установи, навчальні й соціальні програми, громадські організації та фонди, головною метою яких є виховання унікальної цілісної творчої особистості

Обдарована дитина – це дитина, яка виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому чи іншому виді діяльності.

Обдарованість – якісно своєрідне поєднання здібностей, що забезпечує успішність виконання діяльності дитини.

Спільна дія здібностей, що представляють певну структуру, дозволяє компенсувати недостатність окремих здібностей за рахунок переважного розвитку інших.

Обдарованість – високий рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей, що є передумовою творчих досягнень.

            Поняття:

·   задатки – уроджені анатомо-фізіологічні особливості, які є основою розвитку на їхній базі здібностей;

·   здібності – індивідуальні особливості особистості, які дають можливість в однакових умовах успішно опанувати певну діяльність, знання, уміння (загальні, спеціальні, творчі);

·  обдарованість – специфічне поєднання здібностей, інтересів, потреб, що дає змогу виконувати певну діяльність на високому рівні; якість психіки, що визначає можливість досягнення людиною більш високих результатів в одному або декількох видах діяльності;

·  талант – набір рис, якостей, які дають можливість особистості досягти значимих успіхів в оригінальному виконанні творчої діяльності.

Сфери обдарованості дітей

1.      Інтелектуальна сфера

Обдарована дитина вирізняється гарною пам’яттю, мисленням, допитливістю, добре розв’язує різні задачі, зв’язно викладає свої думки, може мати здібності до практичного застосування знань.

2. Сфера академічних досягнень

Це успіхи дитини з читання, математики, природознавства та інших навчальних предметів.

3. Творчість (креативність)

Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, висловлює оригінальні ідеї.  

4. Спілкування

Добре пристосовується до нових ситуацій, легко спілкується з дорослими та дітьми, виявляє лідерство в іграх і заняттях з дітьми. Ініціативна, бере на себе відповідальність за свої дії.

5. Сфера художньої діяльності

Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями, її роботи вирізняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, легко відтворює мелодію, із задоволенням співає, намагається створювати музику.

6. Рухова сфера

Тонка і точна моторика, чітка зорово-моторна координація, широкий діапазон рухів, добре володіє тілом, високий рівень розвитку основних рухових навичок.

3.     Вправа «Дерево творчої активності особистості дитини»

Мета: Розглянути у групах форми роботи з дітьми для розвитку творчої активності особистості дитини.

Учасників об’єднати в 3 групи: квіточки, маленькі яблучка, великі яблука і кожна група одержує завдання:

1 група -  квіточки: форми роботи з учнями початкової ланки;

2 група – маленькі яблучка: форми роботи з учнями середньої ланки ;

3 група – великі яблука: форми роботи з учнями старшої ланки.

4.  Інформаційне повідомлення:

«Форми і методи роботи з обдарованими дітьми»

Робота з обдарованими дітьми вимагає належної змістової наповненості занять, зорієнтованості на новизну інформації та різноманітні види пошукової аналітичної, розвиваючої, творчої діяльності. Вона під силу висококваліфікованим, небайдужим до свого предмета вчителям.

Обдаровані діти дійсно вимагають особливого підходу, тому що чим більша їхня відмінність від інших дітей, тим багатшими є перспективи їх професійного та особистісного розвитку. Але в той же час, чим вищий рівень досягнень, тим ширший і глибший у багатьох з цих дітей діапазон власних переживань, тим більший тягар власних проблем лягає на їхні плечі і тим важче їм прожити без психологічних втрат своє дитинство.

Обдарованість – це не лише дар, а й випробування для учня.  

Обдарований учень – це теж дар і випробування для вчителя.

У обдарованих дітей є свої психологічні особливості та труднощі розвитку, які найчастіше переживаються ними сильніше, ніж звичайними дітьми, що дозволяє говорити про них як про дітей групи ризику.

Основною формою роботи вчителя з дитиною, в тому числі обдарованою був і залишається урок. Мабуть, кожен з вас задумувався над питанням «Які форми і методи треба використовувати в роботі з обдарованими дітьми, щоб ця робота давала позитивний результат? Де взяти рецепт для розвитку обдарованості дитини?»

Універсальних рецептів на всі випадки навчання і виховання  немає. А за словами Джорджа Поліа (угорський, швейцарський і американський математик), хороших методів існує стільки, скільки існує хороших вчителів.

Таких методів існує безліч: це всі ті методи, які позитивно впливають на розвиток допитливості, критичного і незалежного мислення, винахідливості дитини. Але найбільш поширеним методом розвитку творчих здібностей у дітей є метод використання творчих завдань. 

У навчанні обдарованого учня може реалізовуватися стратегія прискорення (мається на увазі в першу чергу зміна швидкості навчання), в роботі з такими учнями рекомендуємо вчителям використовувати швидке просування до вищих пізнавальних рівнів у сфері обраного предмету. Стратегія прискорення не універсальна. Вона потребує поєднання зі стратегією збагачення, поглиблення. Обдарований учень повинен отримувати додатковий матеріал до традиційних курсів, великі можливості розвитку мислення, креативності, умінь працювати самостійно.

Методи і форми роботи з обдарованими учнями органічно поєднуються з методами і формами роботи з усіма учнями в класі і в той же час відрізняються певною своєрідністю. Використовуються тематичні та проблемні міні-курси, «мозкові штурми», рольові ігри, тренінги, розвиток дослідницьких умінь та мистецької активності у формі науково-практичної роботи чи творчих заліків т. п.

Творчі методи під час навчання обдарованих дітей націлені на:

·     визнання раніше невизнаних або невикористаних можливостей;

·     повагу до бажання дітей працювати самостійно;

·     надання дитині свободи вибору;

·     індивідуалізацію навчальної програми залежно від здібностей дитини;

·     уникання будь-якого тиску на дитину;

·     підкреслення позитивного значення індивідуальних відмінностей;

·     схвалення результатів діяльності дитини;

·     надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють відмінні думки;

·     розвиток уміння переконувати й пропагувати;

·     розвиток здатності до самоаналізу і самокритики;

·     розширення кола інтересів і вмінь;

·     постійне прагнення до самовдосконалення

Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями в процесі виконання додаткових завдань за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.

Серед методів навчання обдарованих учнів мають превалювати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні.

  Стратегії навчання обдарованих дітей, що можуть застосовуватися в різних комбінаціях,
а саме:

1.  Прискорення. Прикладом такої форми навчання можуть бути літні й зимові табори, творчі майстерні, майстер-класи, що передбачають проходження інтенсивних курсів навчання за спеціальними програмами.

2.  Поглиблення. Даний тип стратегії навчання ефективний стосовно дітей, що виявляють екстраординарний інтерес до тієї чи іншої конкретної галузі знань чи сфери діяльності. При цьому передбачається більш глибоке вивчення тем чи дисциплін певних галузей знань. Практика такого навчання дозволяє відзначити ряд позитивних результатів: високий рівень компетентності у відповідній галузі знань, сприятливі умови для інтелектуального розвитку учнів, тощо. Однак застосування поглиблених програм не може вирішити всіх проблем.

По-перше, далеко не всі діти з академічною обдарованістю досить рано виявляють цікавість до якоїсь однієї сфери знань чи діяльності, їхні інтереси мають широкий характер.

По-друге, поглиблене вивчення окремих дисциплін, особливо на ранніх етапах навчання, може сприяти «насильницькій», чи занадто ранній спеціалізації, що не сприяє загальному розвитку дитини.

       3.  Збагачення. Відповідна стратегія навчання орієнтована на якісно інший зміст навчання з виходом за рамки вивчення традиційних тем за рахунок установлення зв'язків з іншими темами, проблемами чи дисциплінами. Крім того, збагачена програма передбачає навчання дітей різноманітним способам і прийомам роботи. Таке навчання може здійснюватися в рамках традиційного освітнього процесу, а також через участь учнів у дослідницьких проектах, використання спеціальних інтелектуальних тренінгів розвитку тих чи інших здібностей тощо.

     4.   Проблематизація. Цей тип стратегії навчання передбачає стимулювання особистісного розвитку учнів. Ракурс навчання в цьому випадку передбачає використання оригінальних пояснень, перегляд наявних відомостей, пошук нових значень і альтернативних інтерпритацій, що сприяє формуванню в учнів особистісного підходу до вивчення різних галузей знань, а також рефлексивного плану свідомості. Як правило, такі програми є або компонентами збагачених програм, або існують як спеціальні тренінгові пзнавальні програми.

  Слід відзначити, що стратегії збагачення та проблематизації навчання є найбільш перспективними. Вони дозволяють максимально врахувати особливості обдарованих дітей, тому повинні бути тією чи іншою мірою використані як при прискореному, так і при поглибленому варіантах побудови навчальних програм.

    Що ж відбувається з обдарованими дітьми в сучасній школі? Адже, якщо вважати, що принаймні від 15 до 25% учнів у нашій школі є обдарованими, то де ж вони? Вимірювання рівня розвитку дитини за допомогою існуючих тестів не дає гарантії, що ми не прогледіли обдарованої дитини. Крім того, часто за основну ознаку обдарованості приймається високий рівень інтелектуального розвитку. Якщо учень невстигаючий, то про яку його обдарованість може йти мова? Виявляється, видатні досягнення можливі і при середньому рівні розвитку інтелекту. За даними америк. психолога Е. Торренса, близько 30% дітей, відрахованих зі школи за неуспішність, були обдарованими дітьми. Тому не можна забувати, що дітей з прихованою обдарованістю значно більше, ніж з явною обдарованістю.

       Школа, орієнтована на розкриття індивідуальних можливостей кожної дитини, не може не рахуватися з тим фактом, що близько 30% учнів за час їх 11-річного навчання знижують свої вихідні показники творчого розвитку. І якщо ми не будемо піклуватися про задоволення інтелектуальних та творчих запитів цих 30% учнів, то нам залишиться тільки дивуватися тій легкості, з якою губляться найцінніші якості дитини - «відкритий розум і гнучкий інтерес дитинства».

5.    Вправа «Знайди неординарне призначення звичайним речам».

Учасників об’єднати у 4 групи і роздати по одному предмету.

Завдання групам записати якомога більше способів неординарного, незвичного використання отриманого предмету.  

Приклади предметів для використання (клей-олівець, підручник, повітряна кулька, монетка).

6.     Проблеми обдарованих учнів

·  Неприязнь до школи часто з'являється тому, що навчальна програма нудна і не цікава для обдарованої дитини. 

· Обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники, внаслідок чого дитина опиняється в ізоляції. 

·   Заглиблення у філософські проблеми: для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше, ніж для інших дітей. 

·    Невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком - обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню з дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами – вони поступаються фізичним розвитком. 

· Прагнення до досконалості - для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості, вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного. 

·  Почуття незадоволеності - вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку. 

·    Нереальні завдання, які вони часто ставлять перед собою, не маючи змоги виконати їх. 

·    Надмірна чутливість, вразливість, нетерплячість. 

·    Потреба в уважному ставленні дорослих. 

·    Зневага у ставленні до дітей, які стоять нижче від них в інтелектуальному розвитку. 

      

Отже, виходячи з того що ми почули будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

7. Вправа «Відмінник та обдарований»

Мета: зробити порівняльну характеристику відмінника та дітей з ознаками обдарованості.

Для виконання вправи  учасники об’єднуються у дві підгрупи.

Кожна група  отримує завдання: скласти портрет відмінника та учня з ознаками обдарованості.

Відмінники	Обдаровані
Знає відповіді	Ставить запитання
Цікавиться	Допитливий
Хороші думки та ідеї	«Душа» думки, ідеї
Наполегливо працює	Грається, але отримує високі бали,особливо з творчих завдань
Відповідає	Дискутує, додає подробиці
Слухає з цікавістю	Виявляє гаряче сприймання, чутливість
Легко вчиться	Вже знає. І коли тільки він це вчив?
Потребує шість, вісім повторень	Одного - двох повторень достатнє
Розуміє ідею	Конструює абстракції
Проводить час із однолітками	Більше до вподоби компанія дорослих
Розуміє значення	Прагне скласти умовивід
Виконує домашні завдання	Створює проекти
Копіює	Творить нове
Сприймає	Інтенсивно досягає бажаного, підсилюючи самого себе
Запам’ятовує інформацію	Перетворює інформацію
Має хорошу пам'ять	Добре працює розум
Любить послідовність	Любить складність
Готовий до дії, реагування, відповіді	Уважно придивляється до життя, все помічає
Задоволений своїми успіхами в навчанні	Критично ставиться до себе й до інших і оголошує це
Любить школу	Любить пізнавати

Отже,  обдаровані не люблять одноманітності, їх складно переключити, якщо вони поринули в роботу. Але  в школі  завжди є учні, які не хочуть виявити свою талановитість чи обдарованість, таких учнів ми повинні розвивати.

8.    Рефлексивна технологія «Листівка колезі».

1.     Використовуючи ключові слова, підпишіть листівку колезі.

2.     Передати тому, хто сидить ліворуч від вас.

Ключові слова: розум, доброта, краса, здоров’я.

9. Рефлексія

Пропоную висловити своє бачення подальшої роботи з обдарованими учнями.

·       Які вправи, події були важливими?

·       З чим я іду з семінару?

Пам'ятка!
Як  розвивати творчі здібності учнів?

Ø Підхоплювати думки учнів, оцінюючи їх одразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість, інтерес до нового. 

Ø Стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, самостійність.

Ø Створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

Ø Розвивати критичне сприйняття дійсності.

Ø Вчити доводити починання до логічного завершення. 

Ø Надавати можливість виконувати більше навчальних завдань з обов'язковим підвищенням їх складності (при цьому має бути витриманий оптимальний обсяг додаткової роботи, щоб уникнути перевантаження). 

Ø Під час опрацювання програмового матеріалу залучати до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створювати розвиваючі ситуації.

Ø Впливати особистим прикладом. 
Виявлення обдарованих і талановитих дітей – це тривалий процес.

Обдарована дитина сама собі допоможе, якщо вчитель творчий, а навчальний процес цікавий, різнобічний, результативний.

      Поради педагогам щодо роботи з обдарованими дітьми:

ü Серйозно ставтеся до питань і висловлювань дитини.

ü Надавайте можливість демонструвати свої досягнення.

ü Надавайте допомогу для поліпшення результатів її роботи.

ü Привчайте дитину мислити самостійно.

ü Регулярно пропонуйте читати цікаву, пізнавальну літературу.

ü Спонукайте до фантазування, придумування історій.

ü Уважно ставтеся до особистих проблем дитини.

ü Стимулюйте самостійність.

üДопомагайте виробити адекватну самооцінку, розвивайте емпатію.

ü Привчайте обдарованих дітей працювати спільно, це допоможе їм легше адаптуватися до соціальних умов.

ü Не потрібно робити з обдарованої дитини  «вундеркінда».  Акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне  прилюдне приниження унікальних здібностей – звичайно, не припустима.

Досвід практичної роботи з обдарованими дітьми дозволяє виділити специфічні якості, котрі мають бути притаманні вчителю, який працює з обдарованими дітьми, а саме:

бути доброзичливим і чуйним,

розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей,

відчувати їхні потреби й інтереси,

мати високий рівень інтелектуального розвитку, широке коло інтересів і умінь, живий і активний характер, почуття гумору,

виявляти гнучкість,

бути готовим до перегляду своїх поглядів і постійного самовдосконалення.

Пам'ятайте, що «своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності у своїх вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання - це завдання стає тепер найголовнішим у системі навчально-виховного процесу» (В.О. Сухомлинський).